5 років порушень прав людини та норм МГП в Широкиному: в Маріуполі презентували звіт «Крайня точка»

10 лютого 2020 року у 5 річницю початку «Павлопіль-Широкинської наступальної операції» та звільнення села Широкиного у Маріуполі презентували звіт «Крайня точка» та обговорили концепцію законопроекту про населені пункти на лінії зіткнення. Моніторинговий звіт підготували правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив». 

 «Впродовж останнього року ми документувати порушення, які відбулися в селі Широкине. Село є показовим в багатьох питанням. Воно відображає всі ті проблеми, з які стикнулися жителі так званої "сірої зони" -  та категорія цивільних громадян, які чи найбільше відчули на собі наслідки війни», - зазначив голова «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Володимир Щербаченко.

Правозахисники зафіксували 14 типів порушень прав людини та норм міжнародного гуманітарного права в селі Широкине з початку збройного конфлікту на Сході України. Вони зазначили, що ці злочини не розслідуються правоохоронними органами, або розслідуються неефективно.

«При підготовці цього звіту ми стикнулися з тим, що у державних органів навіть немає списку загиблих та постраждалих цивільних в Широкиному», - зазначив Щербаченко.

За час війни в селі загинуло 12 жителів села. Окремі з селян стали жертвами свавільних затримань та катувань. Всі селяни постраждали від невибіркових обстрілів. За 5 років використання важкої артилерії обидвома сторонами конфлікту в селі не лишилося вцілілих будинків, майно було розграбовано. Евакуація широкинців з села 11-15 лютого 2015 року проводилася досить швидко і люди не мали змоги взяти із собою необхідні особисті речі.

Незважаючи на вкрай складну ситуацію жителів «сірої зони» на державному рівні досі не розроблено механізм підтримки цивільних осіб, які опинилися у становищі подібному до широкинців. Правозахисники зазначили, що прийнята Кабінетом Міністрів Постанова № 623, яка покликана врегулювати виплату компенсацій за зруйноване майно, не зможе допомогти широкинцям, які  не зможуть отримати таку допомогу. Причина цього - відсутність доступу до села, що робить неможливим обстеження зруйнованого житла. Крім того, широкинці вимушено залишили село в наслідок бойових дій і не «залишилися на попередньому місці проживання». А саме проживання на попередньому місці є ще однією з умов отримання компенсації від держави за втрачене майно.

Саме тому правозахисники з Східноукраїнського центру громадських ініціатив наголошують на необхідності прийняття окремого закону, який  врегулює на законодавчому рівні питання надання грошових компенсацій за житло, зруйноване внаслідок воєнних дій, урахувавши при цьому майнові інтереси всіх без винятку категорій потерпілих.

Водночас, не всі широкинці готові до виплати компенсацій і воліють повернутися в село.

«Мої діти та прадіди жили в Широкине. Я все своє життя прожила Широкине. Всі мої внуки та правнуки жили в Широкине. Я не хочу компенсацій. Я хочу повернутися в село. Нехай мені повернуть мій будинок. Нехай держава подумає, що в мене зараз немає нічого - я ходжу в чужому одязі, сплю на чужому ліжку, їм з чужого посуду»,- зазначила 80-річна жителька села.

На події були присутні представники державних органів та міжнародних організацій.