Робота не лише з юридичними даними, а й з людськими історіями: інтерв’ю з дослідницею СЦГІ

 

Дослідники Східноукраїнського центру громадських ініціатив займаються документуванням порушень прав людини на сході України. Про порушення фундаментальних прав людини говорили з Наталією Гриценко, яка досліджує проблему сексуального насильства у незаконних місцях несвободи.

На днях у Варшаві відбулася щорічна конференція ОБСЄ з прав людини, де ви взяли участь в одному із заходів. Яку проблему висвітлювали на HDIM?

На зустрічі з виконання зобов’язань ОБСЄ у сфері людського виміру я виступала з доповіддю на сайд-івенті від Східноукраїнського центру громадських ініціатив про сексуальне насильство в місцях несвободи. Наш центр документує випадки гендерно-обумовленого насильства у незаконних місцях несвободи в зоні збройного конфлікту. Цим організація займається вже понад три роки. На основі зібраного матеріалу нам вдалося визначити, що існувало щонайменше 201 незаконне місце несвободи на території, підконтрольній сепаратистам, і 17 місць на території, підконтрольній уряду України. Серед цих місць ми ідентифікували 40, де відбувалося сексуальне насильство. В основному зафіксовано зґвалтування, включаючи погрози зґвалтування, ушкодження статевих органів, примусова проституція, сексуальне рабство. Це також жорстоке поводження сексуального характеру, примусове оголення в’язнів, ушкодження чи погрозу ушкодження сексуальних органів людей.

Чи можна очікувати вирішення ситуації з допомогою міжнародної спільноти після щорічної конференції ОБСЄ для Інституту демократії і прав людини?

У рамках конференції ОБСЄ Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» проводила сайд-івент про порушення прав людини під час збройного конфлікту на Донбасі. Я виступала з доповіддю від нашої організації. Також я мала можливість виступати під час дебатів на п’ятій робочій сесії ОБСЄ, де розповіла про воєнні злочини у так званих ЛНР і ДНР, про існування конкретних місць несвободи, де відбувалися не тільки тортури, а й сексуальне насильство. Під час свого виступу я висловила заклик до членів-країн ОБСЄ зупинити цю безкарність, яка відбувається, вжити всіх необхідних дипломатичних і економічних заходів, щоби зупинити збройну агресію РФ. Такі виступи важливі, бо, наприклад, представники РФ говорять зовсім протилежні речі і, як правило, країни, які не дуже пов’язані з Україною і збройним конфліктом, не можуть зорієнтуватися, що насправді відбувається. Інформаційна пропаганда з боку РФ просто шалена.

Тези складно заперечити, якщо є підтверджені дані. Східноукраїнським центром зібрано їх достатньо. Де планується в подальшому використання зібраної інформації?

Зібрані дані ми навели у поданні до Міжнародного кримінального суду. Для Офісу прокурора, зокрема його аналітичної секції, дуже важливі наші звіти, щоб розібратися в тому, що відбувається в Україні. У співпраці з FІDH (Міжнародна федерація з прав людини. – прим.авт.) ми підготували подання, яке стосувалося сексуального насильства в незаконних місцях несвободи і вже аналітична секція Офісу прокурора буде аналізувати ті порушення, факти і дані, які ми подали. В ньому ми виділили 7 таких місць, де відбувалися сексуальне насильство носило системний характер. МКС притягує до індивідуальної відповідальності виконавців злочинів, тому юристам Суду важливо, щоб місця і особи очільників були встановлені.

Можете назвати ці кричущі місця?

Колишнє приміщення СБУ в Донецьку, приміщення колишнього відділення Нової Пошти №22 в Донецьку, військова база в районі «Мотель» у Донецьку, УБОЗ в Горлівці, гаражі біля магазину «Кохана» в Луганську, приміщення гуртожитків університету імені Даля, колишнє приміщення Жовтневої районної адміністрації в місті Луганськ

Суд здатен притягти до індивідуальної відповідальності осіб, які віддавали накази. Як бути з тими злочинцями, яких уже немає в живих?

МКС проводить розслідування достатньо довго, оскільки це стосується масових злочинів. Тим часом бачимо активні дії когось, хто усуває всіх відповідальних осіб, на яких можна накласти відповідальність. Найбільш публічних серед відповідальних, як от Захарченка, було найлегше встановити і найлегше притягти до відповідальності, бо для МКС важливо прослідкувати цю ієрархію НЗФ, хто саме був керівником і віддавав злочинні накази.

Подання до МКС. Що це означає для постраждалих?

У приклад можна навести країни колишньої Югославії, де провадження були досить таки успішними. Дуже багато людей було притягнуто до кримінальної відповідальності. Однак не треба забувати, що трибунал по Югославії був створений доволі оперативно після закінчення війни, що дозволило знайти свідків і їхні спогади були доволі точні.

Розкажіть про плани щодо передачі подання в Гаазі.

Наступного тижня я з головою СЦГІ Володимиром Щербаченком плануємо поїхати в Гаагу передати подання. З нам буде Ірина Довгань. Її історія є яскравою і показовою. Фото Ірини, прив’язної до стовпа в Донецька, було опубліковано в The New York Times. До неї було застосовано насильство, однак вона не побоялася про це говорити. Свідчення пані Ірини також були використані в поданні, тому представникам МКС, думаю, буде цікаво послухати факти безпосередньо від постраждалої. Працівники офісу прокурора мають почути, як пережите вплинуло на життя і конкретно на людську долю. Все ж таки ми працюємо не просто над юридичними даними і поданнями, а це все стосується життя людини, що є найвищою цінністю.

Що плануєте робити після подання?

Ми будемо  продовжувати збирати інформацію, шукати людей, які постраждали на сході України. Подавати інформацію до Офісу прокурора, аби сприяти роботі аналітиків, і їхньому розумінню всього масштабу того, що відбувається. Будемо надалі робити все можливе, щоб злочини не замовчувались і безкарність усувалася.