18 червня до Міжнародного дня боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту відбулося онлайн обговорення представниками влади, громадських організацій та постраждалими питань попередження та протидії сексуальному насильству, пов’язаному із конфліктом в Україні.

Обговорення було ініційоване комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, урядовою уповноваженою з питань гендерної політики спільно з ООН Жінки в Україні. Метою обговорення було формування спільного плану дій у протидії сексуального насилля пов’язаного з конфліктом в Україні, попередження неповторення скоєння таких злочинів та надання комплексної програми допомоги постраждалим.

Виступи учасників онлайн обговорення, що представляли постраждалих, міжнародні організації та громадський сектор були досить критичні.

 «За шість років війни найбільшим досягненням у сфері протидії сексуальному насильству є те, що найбільш відважні постраждалі почали публічно заявляти про сам факт такого насильства. В нашому суспільстві визнали, що це ганебне явище має місце у цій війні. Свідчення постраждалих  підтверджені численними фактами зібраними громадськими організаціями та  Моніторинговою місією ООН.   На жаль, на цьому досягнення в протидії сексуальному насильству зумовленому конфліктом закінчуються», - сказав голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив Володимир Щербаченко.

Правозахисник наголосив, що важливо не лише проводити щороку проводити обговорення проблем сексуального насилля в ході війни на Сході України, а врешті почати реально допомагати постраждалим:

«Триває 6 рік конфлікту. В державі створюються численні плани, концепції, законопроекти, але практичних змін в законодавстві немає».  Володимир Щербаченко зазначив, що досі Україною не ратифікований Римський статут. Сексуальне насилля вчинене в контексті конфлікту не криміналізоване на законодавчому рівні.

«Реальної допомоги постраждалим від держави так само немає. Вони не отримують ані фінансової, ані соціальної підтримки і зрідка можуть розраховувати на адекватну медичну допомогу та ще рідше - на реабілітацію. Постраждалі не визнані державою як окрема категорія жертв. Держава не надала цим жінкам і чоловікам жодного спеціального статусу. Розслідування цієї категорії злочинів є вкрай неефективними, а злочинці лишаються непокараними. Попереду ще величезний пласт роботи насамперед перед державними органами, але також перед громадськими організаціями та міжнародними структурами», - заявив голова СЦГІ.

 В онлайн обговоренні серед інших взяли участь віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина; Голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин міжнаціональних відносин Неллі Яковлєва;  урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко; в.о. Голови Офісу ООН Жінки в Україні Домініка Стояноська; Голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський тощо.

Східноукраїнський центр громадських ініціатив займається документуванням сексуальних та гендерно-обумовлених злочинів, вчинених під час воєнних дій, з початку збройного конфлікту на Сході Україні. В 2017 році СЦГІ опублікував моніторинговий звіт, присвячений цій тематиці. В 2018 році правозахисники на основі зібраних свідчень подали подання до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду. Від України це наразі єдине подання на цю тему. Також СЦГІ за підтримки Фонду нобелівського лауреата Деніса Муквеге другий рік допомагає розвитку мережі жінок, які постраждали від сексуального насилля в ході воєнних дій на Донбасі.