10 грудня в столиці Молдови, в Кишиневі в Муніципальній бібліотеці Б.П. Хашдєу відбулася презентація книги-дослідження «Примарна ясність» про міфи та стереотипи навколо Донбасу та війни в Україні.

Під час заходу разом зі змістом книги учасники обговорили російську пропаганду про війну в Україні та як відбувалася окупація територій. Вони пригадали багато історій з різних куточків, які свідчили про завчасну підготовку РФ до цих дій.

Звучали історії як з 2012 року раптом почали відвідувати Донбас люди, які давно жили в Росії. Пізніше, вже з 2014 року вони відкрито займалися вербуванням до незаконних збройних формувань.

«Сусідка з Курської області приїхали, привезти родичів – і чекали Росію. Кажу: «Тьотя Люба нашо вам Росія, ви ж з неї приїхали сюди. Вам тут краще було», - емоційно розповіла жінка ще одну історію, підкресливши, що Росію в її місті чекали тільки ті, хто не так давно приїхав з Курської та Тверської областей.

Жінка, яка до повномасштабного вторгнення залишалася жити в Криму, теж зазначала, що її сусід, російський ФСБ-шник говорив, що готувалася анексія з 2008 року.

«Моя подруга мешкала в центрі Луганська і в неї вікна виходили на гаражі, один здавався. Перед мітингом відчинялися двері і звідти роздавали прапори, транспаранти з лозунгами для проросійських мітингів. А ввечері здавали це все назад і отримували гроші», - розповіла про сплановані заходи з підтримки проросійських акцій у 2014 році колишня полонена Людмила Мілокост.

Підігрівалася ситуація розповсюдженням пропаганди зокрема про вищі пенсії і зарплати в РФ.

Учасники поділилися, що вплив російської пропаганди відчувається зараз і в Молдові:

«Моя мама під час прогулянок спілкується з місцевими, це люди 70-80 років. Всі вони дивляться російське телебачення і підтримують Росію. Вони не розуміють чому українці тут шукають прихисток. Кажуть, що Путін знає що робить, що Маріуполь відбудовується, що там все добре. Коли моя мама починає розповідати як там, чому ми тут і що в нас там нічого не залишилося, то вони в це не вірять і кажуть, що такого бути не може. Що росіяни не бомблять мирних мешканців, а якщо бомблять, то там значить були укронацисти».

Водночас українцям для кращої протидії російському впливу не вистачає єдності, постійно є відчуття, що ти «не свій», яке демотивує і заважає об’єднувати сили.

Учасники поділилися, що це відчуття в них було як з 2014 року, коли співгромадяни почали звинувачувати що вони ніби покликали Росію, так і формувалося багато в кого багато років:

 «Нашу родину виселили в Росію, потім батьки повернулися додому Україну. В Росії казали батькові, що він хохол. В Україну повернулися – тут був москаль. Постійно не свій».

Книга «Примарна ясність»,  яку презентували в Молдові і навколо змісту якої відбувалося обговорення, присвячена розвінчанню міфів, пов’язаних з війною, які створені російською пропагандою щоби розколювати українське суспільство. У збірці проаналізовано та спростовано хибні уявлення про жителів Донбасу і початок війни в 2014 році, причини, з яких люди лишаються в окупації та тамтешні реалії, про полон та проблеми цивільних полонених.

Книгу «Примарна ясність» можна безкоштовно завантажити за посиланням.

Цю книгу підготували в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України» «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», Кризовий медіацентр «Сіверський Донець» за підтримки Kurve Wustrow — Центр навчання та взаємодії у ненасильницьких діях в рамках програми «Громадянська служба миру» (ГСМ).