Правозахисники Східноукраїнського центру громадських ініціатив (СЦГІ) передали Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду подання про факти сексуального насильства, вчинених в умовах збройного конфлікту на сході України.

Про це на брифінгу 27 вересня повідомили Володимир Щербаченко, голова СЦГІ, і Наталія Гриценко, дослідниця центру. За три роки експерти СЦГІ за підтримки діяльності від ПРООН виявили 120 місць несвободи, серед яких факти сексуального насильства підтверджено в 42 з них. Усі цифри і встановлені імена злочинців наведені у поданні, яке правозахисники разом з потерпілою Іриною Довгань 25 вересня передали особисто в офіс Прокурора.

Володимир Щербаченко на брифінгу сказав, що правозахисники цим поданням переслідують дві цілі:

«Передаючи документи в Гаагу ми ставимо перед собою дві цілі. Перша - ще раз показати офісу Прокурора, що в ході збройного конфлікту на Донбасі відбувалися масові та системні воєнні злочини та злочини проти людяності. Відтак ми очікуємо, що офіс Прокурора визнає наявність цих злочинів і нарешні ініціює повноцінне розслідування.

 Друга наша ціль – сприяти тому, щоби Прокурор ініціював розслідування в тому числі злочинів сексуального характеру. Сексуальне насильство є найбільш замовчуваним типом злочинів у всьому світі. Війна на Донбасі не є виключенням. Важливо, щоби розслідування сексуального насильство перестало бути декларацією, а перетворилося в реальність».

Окрім зустрічей в Міжнародному кримінальному суді правозахисники презентували подання для громадськості та журналістів Гааги. Презентація відбулася в Гаазькому гуманітарному центрі, де Ірина Довгань ще раз засвідчила реальність фактів насильства в незаконних в’язницях.

Виступаючи під час брифінгу у Києві потерпіла пояснила те, чому відсутня практика свідчити про насильство. «Випадків можуть бути тисячі, але відомі будуть одиниці, бо про це люди не можуть говорити. Чого варті думки моєї неповнолітньої доньки про те, що відбувалося з її мамою. Коли дитина чує з медіа якісь подробиці, то ситуація непередбачувана. Не кажучи про те, як все переживав мій чоловік. Свідчення – це ризик того, що матиме психологічні наслідки для рідних. Не кажучи вже про те, що це знову травма для того, хто свідчитиме, згадуватиме те, що сталося. Але якщо ми не будемо говорити про ці злочини, то годі чекати їх розслідування», - зазначила колишня полонена Ірина Довгань.

Основою для подання до суду став виданий у 2017 році звіт «Війна без правил». Правозахисники СЦГІ продовжили збір інформації, проведення інтерв’ю з потерпілими і свідками для документування фактів сексуального насильства в місцях незаконного позбавлення волі. Знайдені докази і сформували разом з представниками Міжнародної федерації з прав людини (FIDH) у подання до Офісу прокурора.  

Наталія Гриценко зазначила деякі цифри з подання: «Ми зосередилися на місцях незаконного позбавлення волі. І Знаємо щонайменше 200 таких місць. У 42 місцях підтверджені факти сексуального і гендерно-обумовленого насильства. Ми мали для аналізу 116 свідчень потерпілих. Серед них 58 свідчень гендерно-зумовленого і сексуального насильства, ще 58  - свідчення того, що саме відбувалося в місцях несвободи для встановлення відповідальних. Зібрані факти про злочини підпадають під статті 7 і 8 Римського статуту. Зокрема маємо злочини проти людяності (стаття 7), які були системні і мали масовий характер».

У поданні СЦГІ та FIDH детально описуються сім місць несвободи, де сексуальні злочини мали системний характер: колишнє приміщення СБУ в Донецьку, приміщення колишнього відділення Нової Пошти №22 в Донецьку, військова база в районі «Мотель» у Донецьку, УБОЗ в Горлівці, гаражі біля магазину «Кохана» в Луганську, приміщення гуртожитків університету імені Даля, колишнє приміщення Жовтневої районної адміністрації в місті Луганськ.

 Документ направлено до офісу Прокурора відповідно до статті 15 Статуту Міжнародного кримінального суду. Правозахисники переконані, що подання дасть результати і створить можливість пришвидшити притягнення винних до відповідальності.