17  травня у Кропивницькому, у Волонтерському штабі  Krop:hub відбулася презентація книги «Жити попри все. Розповіді жінок про війну, 2014 та 2022». Презентацію відвідали громадські діячі, ВПО, представники закладів культури? вихованці ліцеїв, курсанти, спортсмени та звичайні містяни.

Одна із авторок, представниця СЦГІ Супрун Марина їм розповіла, що презентована книга є документальною.
«Жінки, які писали ці історії, різні за віком, з різних куточків України, у них різні історії. Але цих жінок об'єднує одне -  біль, нанесений окупантом. І об'єднує сила, яку вони мають у собі. Книга важка до прочитання. Вона викликає багато сліз, але разом з тим у цій книзі ви знайдете багато життєствердних моментів про те, як жінки трималися».

Марина писала про своє перебування в полоні в селі Ягідне. Вона наголосила, що її історія насправді про те, що потрібно цінувати те, що маєте – свободу, родину, живих близьких.

Інша авторка Тетяна Товстокора підкреслила, що її історія про те, як її життя поділилося на «до» і «після» як і життя тисяч інших українців.

«Коли в 2014 році розпочалася війна і приїжджали переселенці, то ми їм допомагали деякий час, але потім вони жили своїми проблемами. І лише тоді, коли ми опинилися в подібній ситуації, ми лише тоді зрозуміли тих людей по-справжньому. Тільки тоді, можливо світ зрозуміє справжнє обличчя росіян, коли переживе те, що переживають мільйони українців».

Вона розповіла про своє перебування в окупації на Харківщині та полон. Жінка наголосила, що  в цих умовах важливо було зрозуміти якими є насправді люди довкола.

Учасники заходу обговорили важливість доносити інформацію про жорстокість російських  окупантів, які застосовують брутальне насильство як по відношенню до зовсім молодих так і до літніх людей.

До прикладу, саме так сталося із 16-річним Степаном Чубенком, якого закатували через проукраїнську позицію. Він організував мітинги в Краматорську на підтримку Євромайдану, коли це було небезпечно і ризиковано, і став взірцем для молоді, навчаючи її любити та боротися за свою країну. У грудні 2014 року він загинув, ставши героєм для українців. Пам'ять про нього живе завдяки різним заходам, таким як футбольний турнір, організований на його честь.

 «Дуже важливо, щоб пам'ятали. Щоб розуміли, Степан жив і загинув заради України», - розповіла його мати, одна із авторок книги Сталіна Чубенко.

 «Тішить, що так багато людей сьогодні зібрались попри погану погоду. Попри наші очікування, що ворог міг  запускати ворожі ракети або шахеди над нашою областю. Ми зібралися тут, ми об'єдналися, щоб послухати історії виживання української нації на прикладі історії кожної окремо взятої авторки. Це жінки з різних куточків України, об'єднані спільним горем і спільною цінністю - боротьбою за український народ, за українську гідність, за те, щоб жити у вільній, незалежній країні», - зазначила Ззаступниця голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Катерина Колтунова.

Друге видання книги «Жити попри все. Розповіді жінок про війну, 2014 та 2022» та подальше її поширення стали можливими завдяки проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», який втілює «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» за підтримки Kurve Wustrow — Центр навчання та взаємодії в ненасильницьких діях у рамках програми «Громадянська служба миру» (ГСМ).