В  Ізмаїльському  державному гуманітарному університеті Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентував книгу «Коли не стукають у двері».

Книга містить історії українців, які діляться досвідом перебування в російській окупації та життя у населених пунктах поруч лінії фронту.  У виданні зібрано спогади жителів Запоріжжя, Київщини, Луганщини, Харківщини, Херсонщини і Чернігівщини, які охоплюють період із 2014 по 2022 рік. Очевидці подій написали свої історії самостійно й закарбували власні переживання про досвід життя під владою ворога, під обстрілами, втрату родичів, друзів чи рідного дому, евакуацію, страждання людей і тварин, полон тощо. Книга має на меті зберегти історію війни такою, як її бачать звичайні українці та показати світу чому українці не хочуть жити в російській окупації.

«Ця книга про те, що зараз внесок кожного і цивільного, і військового у боротьбу із агресором є важливим», - зауважив Голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив Володимир Щербаченко. 

Одна з авторок збірки Анастасія Козак розповіла, що для неї робота над текстом була важливою, щоб описати свої емоції. Вона наголосила, що попри різні досвіди війни всі українці мають право на визнання їхнього болю. Анастасія у своєму тексті писала про переосмислення цінностей через досвід війни й життя в окупації. Про те, що збирала в евакуаційний рюкзак дороговартісні нові речі, які потім виявилася непотрібними і душа побивалася за залишеними старенькими звичними капцями чи чашкою. 

Про небезпеку життя в окупації та небезпечну евакуацію розповіла й інша авторка Федорчук Валентина. Дівчина працювала в Херсоні журналісткою і постійно боялася, що до неї можуть прийти й забрати «на підвал». Вона зачитала уривок зі свого тексту про відчуття, які пережила коли виїхала з окупації:

«Всередині все кипить. Свобода… Раніше мені здавалося, що це щось узагальнене, велике і є у кожного. Але у нас її забрали. Вона була там, за сірою зоною, дорогою смерті, де майорів синьо-жовтий стяг, де можна було вільно сказати: «Я журналістка! Я українка!»,.

Учасники обговорили відчуття небезпеки перед російською загрозою в Ізмаїлі, подякували  авторам про те, що говорять про пережите і нагадують українцям чому ми маємо захищатися.

Ізмаїльський  державний гуманітарний університет вже не вперше запрошує правозахисників СЦГІ до презентацій книг про війну. В університеті переконані, що молодь української Бессарабії й педагогічні працівники регіону мають бути обізнані про загрози російської агресії, в межах сил і можливостей підтримувати ЗСУ.

Цю книгу підготували в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України» Східноукраїнський центр громадських ініціатив за підтримки «Kurve Wustrow — центр навчання та взаємодії у ненасильницьких діях» в рамках програми «Громадянська служба миру» (ГСМ).