25 червня в Публічній бібліотеці Корсунь-Шевченківської міської ради відбулася презентація книги «Жити попри все: розповіді жінок про війну 2014 та 2022», в якій зібрано 11 розповідей жінок, що пережили травматичний досвід, пов'язаний з війною в Україні.

Авторки книги поділилися власними історіями, зокрема про полон, очікування сина з полону та втрату рідних. Книга є документом, що засвідчує злочини росіян, і водночас може виступити посібником як підтримати себе та інших у складних ситуаціях.

Ініціатором створення книги є громадська організація «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», яка з 2014 року документує грубі порушення прав людини в ході війни в України.

Тема важливості збереження пам’яті та ролі громадських організацій у підтримці постраждалих і їх родин була однією із ключових під час обговорення.

Досвід війни вплинув на життя і світогляд Марини Супрун та інших авторок книги «Жити попри все». Під час презентації вона поділилася історією, як у 16 років потрапила в полон разом з іншими мешканцями з її села Ягідне, що на Чернігівщині.

Цей досвід навчив її цінувати час з рідними і звичні речі довкола:

«Ми з сестрою згадуємо момент, коли нас випустили на вулицю біля підвалу і почався обстріл. Всі починають забігати в підвал. Але не можуть 367 людей одразу заскочити в цей прохід. Ми впали з моєю сестричкою. Я впала на неї, щоб її не зачепило, а вона своєю маленькою ручкою затулила мою голову, щоб мені нічого не прилетіло.  Наскільки ми боялися втратити один одну, хоча до цього в нас купа сварок було. І зараз це все дуже сильно переоцінилося, дуже переоцінились прості речі, такі як вода, їжа, ліжко, душ».

Інша авторка Людмила Біленька, яка 11 рік чекає з полону сина розповіла, що її підтримало коло таких же мам як вона, до яких вона долучилася в 2016 році – Громадської організації об’єднання родин зниклих безвісти «Надія».

З того часу, а саме після повномасштабного вторгнення їхнє коло значно виросло. Водночас жінки працюють ще активніше і налагоджують зв’язки з іншими організаціями, шукають можливості для передачі допомоги українським військовополоненим та підтримують одна одну.

«Ми проходили навчальний курс як ми можемо говорити з такими родинами, як ми можемо втішити їх в стані такого першого переляку, коли вони дізнаються що їх рідна людина зникла. Ми намагаємося цей стан трохи пом’якшити. І цей зв’язок, взаємопідтримка і спільна дія -  те, що дало і мені можливість якось опам’ятатися. Бо розпач був просто страшний, неймовірний. У мене все було в чорних кольорах».

Вона наголосила, що важливо, щоб кожен, хто має подібну історію не замовчував її і тоді є надія на те, що ми отримаємо покарання російського агресора і репарації.

Інша авторка книги Сталіна Чубенко розповіла історію знущань і вбивства її 16-річного сина Степана Чубенка. В 2014 році цього хлопця з Краматорська закатували контрольовані Росією бойовики через проукраїнську позицію.

Вона наголосила, що її підтримує робота над збереженням пам’яті про сина і як вона каже життя за двох.

Наразі триває збір підписів за присвоєння Степану Чубенку звання Героя України.

 «Дякуючи нашим збройним силам ми живемо в відносно безпечному місті. Так, ми чуємо ракети, чуємо що роблять російські військові з нашими людьми. Але від очевидців почути це значно болючіше і  цінніше»,  - подякував авторкам один із учасників за озвучені історії.

Представниці місцевої громадської організації «Солдатські матері»  розповіли про підтримку і допомогу для військових і їхньої діяльності, яку вони отримують з України і з-за кордону:

«Коли ти відчуваєш чиюсь підтримку - ти стаєш набагато сильніший».

Учасники підсумували, що якщо українці разом здатні пережити жахи війни, підтримувати один одного і не опускати руки, то обов’язково переможуть і доб’ються справедливості.

Друге видання книги «Жити попри все. Розповіді жінок про війну, 2014 та 2022» та подальше її поширення стали можливими завдяки проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», який втілює «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» за підтримки Kurve Wustrow — Центр навчання та взаємодії в ненасильницьких діях у рамках програми «Громадянська служба миру» (ГСМ).