У м. Сміла, Черкаської області в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 презентувати книгу «Коли не стукають у двері» - збірку 25 історій українців, які пережили окупацію. Книга створена за ініціативи громадської організації «Східноукраїнський центр громадських ініціатив».

19-річна Марина Супрун, представниця СЦГІ, розповіла, що організація з 2014 року документує воєнні злочини Росії:

«Ми збирали свідчення постраждалих, створювали публікації, представляли їх міжнародним організаціям, дипломатам. Завдяки цій роботі міжнародна спільнота яскравіше реагувала вже на повномасштабне вторгнення 2022 року».

Ідея презентованої книги народилася після розмов із німецькими партнерами.

До школи приїхали дві авторки книги - Наталія Гуран і Владислава Мерзлякова, які особисто пережили окупацію.

Наталія Гуран, мешканка Бучанського району, згадувала перші тижні війни:

«І на якийсь день вздовж нашого садового корпоративу по вулиці почали їздити танки. Це якби річ, яку ти очікуєш найменше побачити, коли дивишся просто у себе вдома в вікно. Ми сиділи без зв'язку і навіть не знали - є ще Україна? Нема України? Захопили Київ? Не захопили Київ? Що взагалі відбувається? Просто у нас їздять танки і іде війна, ми фактично сидимо на лінії фронту. І, напевно, оці тижні очікування були найскладніші, тому що ти не можеш зайти і подивитися, хто які нові тіктоки записав. Ти взагалі не знаєш, чи ще є хтось, крім тебе на цій частині України».

У своєму оповіданні вона пише й про домашніх тварин:

«Росіяни не оцінили, що мої кури - це домашні улюбленці. Вони їх просто з’їли».

22-річна Владислава Мерзлякова, родом з Луганщини, провела п’ять місяців під окупацією.

«Я навчалася на слідчого й мріяла захищати Україну. Але коли почався обстріл, я просто шептала своїй племінниці: “Ти впораєшся, моє маленьке сонечко”».

Частина її родини досі залишається на окупованій території.

«Я не знаю, чи пізнає мене племінниця, коли ми зустрінемось. Але я знаю, що ми віримо в перемогу».

Під кінець зустрічі Марина Супрун поділилася власною історією - переживаннями з окупованого села Ягідне на Чернігівщині. Кожна промова на презентації була не лише свідченням, а й закликом:

«Цінуйте те, що маєте, - звернулася Марина до школярів. - Ми повинні не просто чекати перемоги, а наближати її».

Учасники заходу отримали примірники книги, яку тепер можна прочитати і в шкільній бібліотеці. Книга також доступна онлайн.

Цю книгу підготували в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України» Східноукраїнський центр громадських ініціатив за підтримки «Kurve Wustrow — центр навчання та взаємодії у ненасильницьких діях» в рамках програми «Громадянська служба миру» (ГСМ).