У лютому 2026 року представники українських громадських організацій здійснили адвокаційний візит до Берліна, де провели зустрічі з депутатами Бундестагу та представниками Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

Візит відбувся у межах адвокаційної поїздки партнерських організацій Програми цивільної служби миру (ZFD) та був приурочений до річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Під час зустрічей українські правозахисники та представники громадянського суспільства обговорювали вплив війни на українське суспільство, підтримку постраждалих від війни та роль громадських організацій у документуванні воєнних злочинів.

Організацію адвокаційних зустрічей забезпечила партнерська організація KURVE Wustrow.

Під час зустрічей голова СЦГІ Володимир Щербаченко розповів про роботу організації з документування злочинів, скоєних російською владою на окупованих територіях:

«З 2014 року ми документуємо грубі порушення прав людини та надаємо підтримку жертвам воєнних злочинів. Передусім це люди, які пережили сексуальне насильство, а також цивільні, яких незаконно утримували в місцях несвободи».

Він підкреслив, що СЦГІ не лише збирає свідчення злочинів, але й допомагає людям відновити свої права та отримати необхідну підтримку.

«У цей складний час держава часто не має достатньо ресурсів, щоб реагувати на нагальні потреби різних вразливих груп населення або роботу у сфері правосуддя. У таких умовах значна частина цієї роботи лягає на плечі громадських організацій».

Володимир Щербаченко пояснив, що організація надає постраждалим юридичну підтримку, допомагає їм отримати статус потерпілих і через правові механізми допомагає їм вирішувати інші життєві проблеми зумовлені втратами понесеними у війні. Водночас робота СЦГІ не обмежується лише правовою сферою - організація допомагає людям долати наслідки травми на рівні окремих людей, громад і суспільства.

Під час зустрічей у Берліні команда СЦГІ презентувала книгу «Коли не стукають у двері» зі свідченнями українців, які жили на тимчасово захоплених Росією територіях.

«Це збірка історій українців, які жили під російською окупацією – безпосередні свідчення тих людей, що пережили цей складний досвід. Ми створювали її для міжнародної аудиторії, щоб пояснити, чому українці не хочуть жити під російською владою».

Водночас ці історії мають важливе значення і для українського суспільства.

«Я був здивований, наскільки ці історії важливі для самих українців. Багато людей втратили своїх близьких, домівки, пережили величезні втрати. І може виникнути питання: навіщо знову слухати історії про біль? Але насправді людям важливо розуміти, за що вони борються і чому потрібно продовжувати боротьбу. Саме ці історії допомагають людям усвідомити, чому ми маємо продовжувати боротьбу за справедливість і мир в Україні».

Під час зустрічі з німецькими парламентарями піднімалися питання ефективності роботи міжнародних гуманітарних інституцій у питаннях допомоги військовополоненим та цивільним, які перебувають у російському полоні або на окупованих територіях. Частина присутніх на зустрічі німецьких парламентарів, поділилася інформацією з критикою щодо роботи відомих міжнародних структур до мандату, яких входить вирішення цих проблем.  У цьому контексті українські правозахисники наголосили на важливості підтримки незалежних громадських організацій, які документують порушення прав людини та працюють із постраждалими.