Фото: голова Донецької ОВА Павло Кириленко

6 квітня збройні сили РФ завдали артилерійського удару по будівлі у місті Вугледар (Донецька область), де розміщувався пункт видачі гуманітарної допомоги.  

Про подію повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.

За попередніми даними пресслужби поліції Донеччини відомо щонайменше про чотирьох загиблих та чотирьох поранених осіб: «Травм зазнали літні люди, які стояли у черзі для отримання гуманітарної допомоги». 

Чому це порушення: норми міжнародного гуманітарного права передбачають, що для забезпечення поваги й захисту цивільного населення та цивільних об'єктів сторони, що перебувають у конфлікті, повинні завжди розрізняти цивільне населення й комбатантів, а також цивільні й воєнні об'єкти та відповідно спрямовувати свої дії тільки проти воєнних об'єктів (Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, статті 48, 52, Звичаєве МГП, норми 1,7). 

Захист цивільних об’єктів припиняється, коли ці об’єкти починають використовувати у військових цілях. 

В даному випадку немає ніяких даних та ознак того, що будівля у Вугледарі, де розміщувався пункт видачі гуманітарної допомоги, використовувалася як воєнний об’єкт. Особливо з огляду на те, що в момент нападу біля будівлі вишукувалися люди, що отримували гуманітарну допомогу. 

Запобіжні заходи під час здійснення нападу передбачають, зокрема, але не виключно, що той, хто планує напад або приймає рішення про його здійснення, має зробити все практично можливе, щоб пересвідчитися в тому, що об’єкти нападу не є ані цивільними особами, ані цивільними об’єктами та не підлягають особливому захисту, а є саме воєнними об’єктами (Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, стаття 57, Звичаєве МГП, норма 16). 

У випадку сумніву у тому, чи не використовується об’єкт, який звичайно призначений для цивільних цілей, наприклад, відправлення культу, житловий будинок, школа, для ефективної підтримки військових дій, передбачається, що такий об’єкт використовується в цивільних цілях (Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, стаття 52).

Вбачається, що в даному випадку, навіть якщо відкинути умисний напад, комбатанти РФ, які планували та приймали рішення про здійснення обстрілу будівлі, не вжили належних запобіжних заходів під час здійснення цього нападу. 

Даний напад має ознаки воєнного злочину в розумінні Римського статуту Міжнародного кримінального суду (Статут МКС, стаття 8 (2) (b) (і), (іі), (іх)).