Фото: Novosti-n
Удень, 4 квітня 2022 року, російські війська обстріляли забороненими касетними снарядами цивільне населення у Миколаєві. Від вибухів снарядів РФ пошкоджені житлові будинки та автотранспорт містян, а також об'єкти цивільної інфраструктури, серед яких міська та обласна лікарні, 11 дитсадків, Будинок дитини, Центр профілактичних хвороб, 12 шкіл, ПТУ та 2 філії закладів позашкільної освіти.
Внаслідок обстрілів загинули 12 людей, 41 — отримали поранення, серед них четверо дітей.
Фото: Novosti-n
Чому це порушення: норми міжнародного гуманітарного права передбачають, що для забезпечення поваги й захисту цивільного населення та цивільних об'єктів сторони, що перебувають у конфлікті, повинні завжди розрізняти цивільне населення й комбатантів, а також цивільні й воєнні об'єкти та відповідно спрямовувати свої дії тільки проти воєнних об'єктів (Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, статті 48, 52, Звичаєве МГП, норми 1, 7).
Захист цивільних об’єктів припиняється, коли ці об’єкти починають використовувати у військових цілях.
Запобіжні заходи під час здійснення нападу передбачають, зокрема, але не виключно, що той, хто планує напад або приймає рішення про його здійснення, має зробити все практично можливе, щоб пересвідчитися в тому, що об’єкти нападу не є ані цивільними особами, ані цивільними об’єктами та не підлягають особливому захисту, а є саме воєнними об’єктами (Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, стаття 57, Звичаєве МГП, норма 16).
Напади невибіркового характеру, зокрема, напади, що не спрямовані на конкретну військову ціль, або напади, під час яких застосовуються методи чи засоби ведення воєнних дій, які не можуть бути спрямовані на конкретну військову ціль, заборонені.
У випадку сумніву у тому, чи не використовується об’єкт, який звичайно призначений для цивільних цілей, наприклад, відправлення культу, житловий будинок, школа, для ефективної підтримки військових дій, передбачається, що такий об’єкт використовується в цивільних цілях (Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, стаття 52).
Умисні напади на цивільне населення або на окремих цивільних осіб, умисні напади на цивільні об’єкти, використання присутності цивільної особи для захисту від військових дій, а також деякі інші споріднені з ними діяння, вчинені під час міжнародного збройного конфлікту, є воєнними злочинами в розумінні Римського статуту Міжнародного кримінального суду (Статут МКС, стаття 8).
Щодо використання армією РФ касетних боєприпасів, то згідно з положеннями Римського статуту застосування зброї, боєприпасів та техніки, а також методів ведення війни такого характеру, які є невибірковими за своєю суттю з порушенням норм міжнародного права збройних конфліктів, за умови, що така зброя, такі боєприпаси, така техніка та такі методи ведення війни є предметом всеосяжної заборони та воєнним злочином.
Касетні боєприпаси — це авіабомби і артилерійські снаряди, що складаються з виштовхуваного заряду і сотень вибухонебезпечних малих бойових елементів. Ці елементи розкидаються великою територією. Конвенція про касетні боєприпаси, яка забороняє їх використання, була прийнята в травні 2008 року в Дубліні. Ні Україна, ні Росія не ратифікували дану Конвенцію.
Через відсутність ратифікації застосування відповідної норми може бути ускладненим. Але вищеописаний випадок в будь-якому разі підпадає під категорію воєнних злочинів, закріплених у РС, осклільки є: нападом на незахищені і такі, що не є військовими цілями, міста, села, житла чи будівлі або їх обстріл із застосуванням будь-яких засобів; умисним нападом на цивільні об'єкти.
